Лежу один, піднятися на ноги не можу, немає сил. У голові шум, з носа і вух йшла кров. У руці мертвою хваткою затиснутий автомат. Десь неподалеку, по невидимому в ту хвилину ворогові, ведуть вогонь мої товариші. Я визначився, де німці, і теж став стріляти, до ранку воював поодинці. А потім з лівого берега по німцях зробили декілька залпів «катюши», і фріци затихнули.
Під ранок на берег висадився перший стрілецький батальйон, і мене знайшла дівчина -санинструктор. Потягнула мене до переправи, але я попросив її довести мене до разведроти. І коли з її допомогою я «подкультяпал» до своїх, здивування було багато, адже мене вже списали у втрати, і моє ім’я вже було у відправленому до штабу списку загиблих розвідників.
А далі пішли «нудні» бої за розширення плацдарму у села Ходоров. Нас, трохи пізніше, відвели з передової в розпорядження штабу дивізії. Майор Зима і його заступник Кочубей отримали звання Героїв Радянського Союзу. Я був нагороджений, з урахуванням отриманих поранень, орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Але розшукав мене цей орден лише в 1948 році.
Тоді не встигли вручити, оскільки рівно через місяць, 22-го жовтня 1943 року, я знову був поранений.
Рота наказала готувати разведвиход, і я висувався на наш передній край, щоб ознайомитися з німецькими позиціями на планованій ділянці пошуку. Всупереч прийнятому в роті правилу, я, вранці, пішов на передову один. Дістався до нашої передової охорони, і лейтенант -пехотинец, що знаходився там, став показувати мені німецький край оборони.
І вже коли я зібрався йти назад, лейтенант сказав, щоб я був обережніший, тому що в тому ліску ( він вказав рукою напрям) сидить снайпер. - Де, онде?- запитав я, і висунувся з траншеї. І в ту ж секунду куля снайпера потрапила мені в груди, з лівого боку. Я тільки встиг зрозуміти, що убитий…Прокинувся, лежу на спині, треба мною ясне блакитне небо з білими хмарками.
Потягнув одну руку -цела, іншу - теж, двинув ногамі- в порядку. Схопився і тут же знепритомнів. Скільки лежав, не знаю, але потім обережно піднявся на ноги і своїм ходом пішов до напрямі тилу, в ПМП, який я відмітив раніше, ще вранці, при підході до передової, медики розвернули свій намет в ліску, десь в кілометрі від першої лінії.
Tags: беріг, лівобережна україна, ми, мн, річка, стрілецька дивізія, стрілецький батальйон, штаб дивізії, я
Інші записи
- Фадін Олександр Михайлович Спогади танкіста (05.01.2009)
... Було досить темно, мжичив дрібний дощ. Нас було тринадцять чоловік і трьох командира самохідних знарядь. Начальник політвідділу бригади підполковник Молоканов дуже коротко поставив завдання командир батальйону. З його слів я зрозумів, що початок штурму - завтра в 8 годин. В цю ніч, за винятком чергових спостерігачів, всі міцно спали. У 6 годин 30 ... - Бій за переправу Військово-історична реконструкція на місці бойових дій в 1941-1944 рр (22.03.2009)
... В реконструкції битви бере участь до 200 чоловік - учасників військово-історичних клубів Росії - в уніформі і екіпіровці військ РККА СССР і Вермахту Німеччини за регламентом на кінець 1941 року, озброєні різною учбовий-ігровою стрілецькою зброєю часів Великої Вітчизняної війни, мінометами, кулеметами. Численні і різноманітні піротехнічні і імітаційні засоби приводять в дію професіонали ... - Київ звільняли від німців в Нових Петровцах (14.03.2009)... Радянська армія намагається прорватися в село. Спочатку йде її розвідка, потім армія проривається і на третьому етапі завдає удару німцям. Бій триває 75 мин. По полю їздять танки і військові машини, лунають постріли, вибухи, в небі - літаки. Солдати одягнені в радянські і фашистські військові шинелі. Кожен має зброю. Правда, стріляють неодруженими ...
- Інтервю з керівництвом групи 22 Піхотною полк газеті Нова Справа (27.01.2009)
... У нас в групі є декілька кандидатів історичних наук, професійні художники-баталісти, журналісти і письменники, підприємці, робочі, та що говорити - люди найрізноманітніших професій, які щось досягли в житті, і можуть собі дозволити віддатися улюбленому хобі, пристрасті до переодягання, якщо хочете, на найвищому рівні. Напевно дуже химерно буде сказати, але в нашому "окопному братерстві", в нашому середовищі, ... - У Севастополі пройшла історична реконструкція штурму радянськими військами Сапун-гори (12.03.2009)... Найбільш кровопролитні бої з німцями вели на східному схилі Сапун-гори 77-а і 32-а гвардійські стрілецькі дивізії 51-ої армії. Саме їх дії і реконструюють уніформісти. Сьогодні учасників штурму Сапун-гори в живих залишилося дуже мало. З тих, хто служив в 32-ій гвардійській дивізії і живе в Севастополі, тільки Іван Патук. В ...
