|   Наказ по клубу F 002-08 від 01032008г Про постійний і змінний склад клубу »

Фадін Олександр Михайлович

командир танка Т-34

22-а гв танкова бригада 5-го гв Сталінградського ТК Кравченко.

Наша підготовка до штурму Києва, в якому повинна була взяти участь наша бригада, почалася з виклику всіх командирів танків, взводів і рот 2 листопада 1943 року в землянку командира батальйону. Було досить темно, мжичив дрібний дощ. Нас було тринадцять чоловік і трьох командира самохідних знарядь.
Начальник політвідділу бригади підполковник Молоканов дуже коротко поставив завдання командир батальйону. З його слів я зрозумів, що початок штурму - завтра в 8 годин.

В цю ніч, за винятком чергових спостерігачів, всі міцно спали. У 6 годин 30 хвилин 3 листопада нас запросили поснідати. Отримавши сніданок, ми вирішили його з’їсти не в бліндажі, а на свіжому повітрі. Тут же перед боєм метрах в двадцяти п’яти-тридцяти і розташувалася, випускаючи дим і пару, наша батальйонна кухня. Як тільки ми розсілися, супротивник відкрив артилерійський вогонь.
Я встиг тільки крикнути: «Лягай». Один з снарядів впав позаду нас метрах в семи-десять, але своїми осколками нікого не зачепив. Інший ударився метрах в десяти від нас і, не розірвавшись, перекидаючись, смів на своєму шляху солдата, що зазівався, відірвав колесо кухні, перекинувши її навзнак разом з кухарем, що роздавав пищу, відвалив кут будинку і заспокоївся в садах на протилежній стороні вулиці.
Випустивши ще два-три снаряди, супротивник заспокоївся. Нам було вже не до сніданку. Зібравши свої невеликі пожитки, ми перебралися в танк в очікуванні штурму. Нерви на межі.

Незабаром почався вогняний наліт, і я подав команду: «Заводь!», а побачивши в повітрі три зелені ракети: «Вперед!» Попереду суцільний дим і спалахи від снарядів, зрідка видно вибухи на недольотів. Танк сильно сіпнувся - це ми пройшли першу траншею. Поступово заспокоююся. Несподівано виявив справа і зліва від танка піхотинців, що бігли, стріляючих на ходу.
Що йдуть справа і зліва танки ведуть вогонь з ходу. Опускаюся до прицілу, не бачу нічого, окрім навалених дерев. Даю команду тому, що заряджає: «Уламковим заряджай!» «Є уламковим», - чітко відповів Голубенко. Роблю перший постріл по навалених колодах, вирішивши, що це перша траншея супротивника.


Tags: , , , , , , , ,

Інші записи

Киевский клуб «Красная Звезда»
, 0.576 seconds, 1.139 Mb,
Copyright © 2009  Історичні клуби Другої світової війни  »  Киевский клуб «Красная Звезда»