Спостерігаю за своїм розривом, заспокоююся зовсім, відчув себе як на полігоні, коли стріляєш по мішенях. Стріляю з гармати по фігурках, що біжать у формі мишачого кольору. Захоплююся вогнем по фігурах, що кидаються, і даю команду: «Збільшити швидкість». А ось і ліс. Семілетов різко уповільнив хід. «Не зупиняйся!» - «Куди їхати?» - «Вперед, вперед!».
Старий двигун танка хрипить, поки ми тиснемо одне за іншим декілька дерев. Справа танк Ванюши Абашина, мого командира взводу, теж ламає дерево, але рухається вперед. Виглянувши з люка, побачив невелику просіку, що йде в глиб лісу. Направляю танк по ній. Попереду зліва чутні постріли танкових гармат і у відповідь гавкаючий звук протитанкових гармат фашистів.
Справа чую тільки шум танкових моторів, але самих танків не бачу. А мій танк йде по просіці вперед. Гадаю: не позіхай, брат, відкриваю поперемінно уподовж просічи вогонь з гармати і кулемета. У лісі стає світлішим, і раптом - поляна. Відмітивши гітлерівців, що кидаються по поляні, даю постріл. І тут же бачу, із-за горбиків на іншому кінці поляни ведеться сильний кулеметний і автоматний вогонь.
Промайнула між горбиками група людей, і раптом - спалах - протитанкова гармата. Дав довгу чергу з кулемета і крикнув тому, що заряджає: «Уламковим!» А потім відчув удар, і танк, нібито наскочивши на серйозну перешкоду, на мить зупинився і знову пішов вперед, різко здаючи в ліву сторону. Знову, як на полігоні, відшукав групу людей, що снували біля зброї, і дав по ним постріл.
Почув крик Феді Вознюка: «Знаряддя і прислуга - в тріски!» Механік кричить: «Командир, у нас перебита права гусениця!» - «З радистом вийти через десантний люк і відновити гусеницю! Я вас прикроюватиму вогнем». А вже вишли на поляну ще декілька танків, а потім і стрілки. На ремонт гусениці робочим траком (бо відомих у нас не було) у нас пішла близько години.
Крім того, при обертанні танка на лівій гусениці, його засмоктало в болотистий грунт, а лівіше попереду метрах в десяти опинилося мінне поле, поставлене фашистами на великій сухій ділянці поляни. Тому самовитягування танка довелося здійснювати назад. На це пішло ще близько двох годин.
Наздогнати свій батальйон вдалося тільки з настанням темноти, коли німцям вдалося зупинити наші танки перед другим оборонним рубежем. Протягом ночі з 3 на 4 листопада ми здійснили дозаправку машин пальним і боєприпасами і небагато відпочили. Удосвіта 4 листопада командир батальйону, зібрав командирів на рекогносцировку.
Tags: батальйонна кухня, командир, командир батальйону, ліс, ми, супротивник, танк, черговий спостерігач, штурм києва
Інші записи
- Красильників - Голодец Яків Соломонович Спогади піхотинця (25.01.2009)
... Обидва браві з вигляду, з декількома орденами на грудях. Зима був сибіряком, колишнім геологом. В цей час ми просувалися вперед по Лівобережній Україні по 35-40 кілометрів в день і 22-го вересня, до вечора, розвідники вийшли на берег річки Дніпро, на південь від Києва, в декількох кілометрах від Переяслава -Хмельницкого. Перед нами відкрився простір великої річки ... - Київ звільняли від німців в Нових Петровцах (14.03.2009)... Радянська армія намагається прорватися в село. Спочатку йде її розвідка, потім армія проривається і на третьому етапі завдає удару німцям. Бій триває 75 мин. По полю їздять танки і військові машини, лунають постріли, вибухи, в небі - літаки. Солдати одягнені в радянські і фашистські військові шинелі. Кожен має зброю. Правда, стріляють неодруженими ...
- Метельов Василь Петрович Герою Радянського Союза (23.01.2009)... Був чотири рази поранений. Герою Радянського Союза. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року. Окрім цього нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступеня, медалями «За оборону Кавказу», «За бойові заслуги», «За перемогу над Німеччиною». Вже в мирний час груди Василя Петровича прикрасили орден Жовтневої революції і «Знак Шани». ...
- Інтервю з керівництвом групи 22 Піхотною полк газеті Нова Справа (27.01.2009)
... У нас в групі є декілька кандидатів історичних наук, професійні художники-баталісти, журналісти і письменники, підприємці, робочі, та що говорити - люди найрізноманітніших професій, які щось досягли в житті, і можуть собі дозволити віддатися улюбленому хобі, пристрасті до переодягання, якщо хочете, на найвищому рівні. Напевно дуже химерно буде сказати, але в нашому "окопному братерстві", в нашому середовищі, ... - Клуб військово-історичної реконструкції Піхотинець (10.02.2009)... По-перше, це участь в реконструкціях військових битв в Ростове-на-Доні і Москві, на які з'їжджаються військово-історичні організації зі всієї Росії, та і глядачів збирається до декілька тисяч чоловік. Наприклад, щорічні реконструкції битв Другої світової війни в районі Бородіно, збирають до 10 тисяч охочих подивитися своїми очима ці битви. По-друге, «Піхотинець» займається ще одним, і ...
