Обидва браві з вигляду, з декількома орденами на грудях.
Зима був сибіряком, колишнім геологом. В цей час ми просувалися вперед по Лівобережній Україні по 35-40 кілометрів в день і 22-го вересня, до вечора, розвідники вийшли на берег річки Дніпро, на південь від Києва, в декількох кілометрах від Переяслава -Хмельницкого. Перед нами відкрився простір великої річки і високий протилежний правий берег. Над водою був легкий туман.
Тільки ми підійшли до води, як ззаду показався «віліс» командира дивізії генерал - майора Бодрова. «Вперед, хлоп’ята! Форсуйте, поки німці не опам’яталися!» - скомандував він. І ми кинулися шукати, на чому переправитися. У хід пішло все : декілька човнів, ворота, двері сараїв, порожні бочки.
Ми прихопили великі сарайні двері, і зануривши на неї речові мішки, дотримуючись за край цього «плоту» однією рукою і підгрібаючи другий, кинулися на німецьку сторону. Пливли щосили, вигрібаючи на середину річки, але нас зносило сильною течією вниз. Німці спочатку не …

Красильників - Голодец Яків Соломонович Спогади піхотинця →

, 0.670 seconds, 1.019 Mb,
Copyright © 2009  Історичні клуби Другої світової війни