Ми раді всім, хто звертається до нас з відкритою душею. Ми поза політикою, ми існуємо в іншому вимірюванні часу. Важко пояснити людині, типа Вадима Андрюхина, яке задоволення може доставити поїздка на старому паровозі, в справжньому німецькому вагоні XIX століття, в тридцятиградусний мороз…
Мерехтливе світло гасової лампи, пара, що клубочиться, об дихання, їжа стає кам’яної після 15 хвилин поїздки, кінчики вух примерзають із зрізу каски. А поряд з тобою твої товариші, в очах яких одне німе питання до командира: “Куди нас везуть, ми ж їхали у відпустку? Вже година, як повинні були проїхати Брест…” А лейтенант лише похмуро мовчить.
Що є це? А це театр, але театр не для глядачів, а для себе, для душі. Це відпочинок, це військово-історична реконструкція і її гасло: “Проживи це, дізнайся це!”
За роки радянської був дуже переконливо намальований мавпоподібний образ німецького солдата. Все це дуже довго було під забороною, а як відомо - заборонений …

люди →

Інші записи

, 2.188 seconds, 1.131 Mb,
Copyright © 2009  Історичні клуби Другої світової війни