Гірські стрілки відмінно зарекомендували себе в кровопролитних боях Першої Світової, тим більше що загони очолювали хоробрі і досвідчені командири, такі офіцери, як наприклад Ервін Роммель. Адже свій орден “Pour-le-Merite” Роммель отримав саме будучи командиром загону гірських стрільців.
Після закінчення Першої Світової війни особовий склад гірськострілецьких частин кайзерської армії склав кістяк озброєних сил Веймарськой республіки. Тому, коли в 1935 році Гітлер фактично денонсував Версальський договір, перші нові гірськострілецькі з’єднання були вже практично в його розпорядженні.
А після того, як в 1938 році був здійснений аншлюс Австрії, Вермахт поповнив свій особовий склад досвідченими і відмінно навченими австрійськими гірськими стрілками. Австрійців було так багато, що довелося сформувати дві нові гірськострілецькі дивізії.
Гірські стрілки були по суті, легкою піхотою, підготовленою для ведення бойових дій в горах, на перетнутій місцевості, а також у високогір’ї. Такий тип ландшафту припускав неможливість використання важкого озброєння: великокаліберної артилерії, танків, бронеавтомобілів і САУ.
Гірськострілецькі дивізії, в більшості випадків, …

німецьке командування →

Інші записи

, 0.559 seconds, 1.138 Mb,
Copyright © 2009  Історичні клуби Другої світової війни