І ми з гордістю можемо сказати, що створили за п’ять років один з найбільших і могутніх по одноманітності і якості екіпіровки, клубів реконструкції Другої Світової війни в Європі.
Ми раді всім, хто звертається до нас з відкритою душею. Ми поза політикою, ми існуємо в іншому вимірюванні часу. Важко пояснити людині, типа Вадима Андрюхина, яке задоволення може доставити поїздка на старому паровозі, в справжньому німецькому вагоні XIX століття, в тридцятиградусний мороз…
Мерехтливе світло гасової лампи, пара, що клубочиться, об дихання, їжа стає кам’яної після 15 хвилин поїздки, кінчики вух примерзають із зрізу каски. А поряд з тобою твої товариші, в очах яких одне німе питання до командира: “Куди нас везуть, ми ж їхали у відпустку? Вже година, як повинні були проїхати Брест…” А лейтенант лише похмуро мовчить.
Що є це? А це театр, але театр не для глядачів, а для себе, для душі. Це відпочинок, це військово-історична реконструкція і її гасло: …

окопне братерство →

Інші записи

, 0.560 seconds, 1.008 Mb,
Copyright © 2009  Історичні клуби Другої світової війни