А після того, як в 1938 році був здійснений аншлюс Австрії, Вермахт поповнив свій особовий склад досвідченими і відмінно навченими австрійськими гірськими стрілками. Австрійців було так багато, що довелося сформувати дві нові гірськострілецькі дивізії.
Гірські стрілки були по суті, легкою піхотою, підготовленою для ведення бойових дій в горах, на перетнутій місцевості, а також у високогір’ї. Такий тип ландшафту припускав неможливість використання важкого озброєння: великокаліберної артилерії, танків, бронеавтомобілів і САУ.
Гірськострілецькі дивізії, в більшості випадків, мали в своєму розпорядженні лише спеціальні гірські знаряддя, які було можливо перевозити в розібраному вигляді на в′ючних тваринах.
До фізичного стану гірських стрільців пред’являлися підвищені вимоги, часом досить жорсткі.
Адже справа в тому, що гірським стрілкам доводилося не тільки носити на собі всі свої речі (які піхотинці здавали в обоз) і зброю, але і при цьому ще пересуватися по перетнутій місцевості, долати гірські масиви і фактично займатися альпінізмом.

територія баварії →

Інші записи

, 0.553 seconds, 1.142 Mb,
Copyright © 2009  Історичні клуби Другої світової війни